Абра, швабра, кадабра!

65

Ненавиджу, коли змішують з брудом лікарів та ветеринарів. Спочатку самі доведуть власний організм до ручки або згодують тварині голку по необачності, допрокрастинируют ситуацію до крайньої межі, принесуть у напівживому стані — нате, рятуйте! А потім валять, валять все на лікарів: і вони неуважні, і не старанні, і малокваліфіковані.

Гади безвідповідальні, але з претензіями! Ви спробуйте самі повчитися п’ять років, потім скуштувати інтернатури, ординатури, покопатися у випорожненнях важких хворих, пройти горнило нічних чергувань, послухати крики обурених родичів, овуляшек з пафосними пиками та інших «вдячних клієнтів».

А якщо вже родича або кішечку, сиганувшую з вікна, не вберегли, то це не ми розп#$дяи, це ви, медичний персонал, не володієте технікою воскресіння мертвих, не можете зробити три пасу руками з завиванням: «Абра, швабра, кадабра!» І ось вже до бравому автолюбителю приросли ноги назад, зібрався назад в черепушку ліквор і сіра речовина, а він сам встав, обтрусився і пішов у ресторан. На палю, на вогнище лікарів-убивцев! У-у-у, повбывав б таких клікуш.

Я жодного разу не медик, а цілком собі айтішник. Але благородна професія лікаря — геть від неї немиті лапи.