Помилка дизайнера: попільничка «Світлячок»

8

Довелось мені в черговий раз побувати у величезному виставковому залі українського міста-мільйонника. Захід було стомлюючим і довгим, людей було багато — доводилося періодично виходити на вулицю подихати свіжим повітрям, тому що в приміщенні просто починала розколюватися голова.

Навколо будівлі стоять… попільнички, як здається на перший погляд. А ось і ні — при найближчому розгляді виявляється, що це світильники! У темний час доби сумнівів не виникає, а ось вдень… Форми світильники досить дивною — невисокі металеві циліндрики, верх яких скошений градусів на тридцять, а верхня площина спрямована до стіни. Скло (швидше, пластик) захищено металевими смужками, як батарея.

Так от, колосальна кількість людей пхає в ці нещасні світильники недопалки! Спочатку я просто спостерігала, потім почала періодично чіплятися до людей: «Що ж ви робите, це ж світильники!» Реакція була приголомшливою. Більшість людей извинялось, дуже небагато відходили до найближчій смітнику і викидали недопалки туди. Мабуть, мене сприймали як працівника цього самого залу. Вразила одна дама — я їй своє стандартне «Це ж світильник!», вона вибачається, відходить до іншого такого ж і суне бичок туди.

Один дядько сказав: «А я не подумав, дивлюся, всі тикають — і я тицьнув». Дорогі чоловіки, думайте, перш ніж тицьнути що-небудь туди, куди всі тикають.

А взагалі стає гидко за людей, які так себе ведуть. Хочеться сказати: «Понаїхали тут». Ан немає — корінні жителі міста.