Охоронці печива і пасьянсів

5

Коли я тільки починала вчитися в університеті, в наших гуртожитках не було взагалі ніякої охорони, тільки для виду сиділи вахтери. Гуртожитки були відкриті цілодобово. І було в наших гуртожитках спокійніше, ніж у багатьох інших у місті — район такий. А потім поставили охорону, гуртожитки стали закривати на ніч. Стало більше порядку? Природно, немає. Проблем це доставило тільки звичайним студентам.

В один з гуртожитків абсолютно безперешкодно (оскільки був у спецодязі) проходив злоЕкшн -рецидивіст, виніс кілька ноутбуків. Зловили його зусиллями самих студентів. Доблесна охорона не зупинила його і після кількох вдалих пограбувань!

Але охорони здалося мало, і по периметру нашого гуртожитку поставили відеокамери. Наступного ж дня обікрали мого знайомого: винесли речі, техніку і електрогітару. На записах було прекрасно видно людей, що виходять з його речами, з його гітарою в його кишені. Нікого і нічого не знайшли.

Дівчата поверталися з роботи вночі — підробляли в клубі. Жінка-охоронець зустріла їх з великим незадоволенням:

— Де ви шляетесь ночами?
— Ми працювали.
— Хто взагалі працює вночі? — явно натякаючи на найдавнішу професію.
— Ну, ви працюєте.

Зеленіючи і скриплячи зубами, жінка запустила студенток.

Краще б вони на ці гроші поміняли сантехніку!